Эй, ребятки! Сегодня у меня для вас история про один день из моей жизни, который полностью посвящен нашим любимым "закладкам". Вжух, и все мы уже в нашем уютном подпольном бункере, с глазами горящими от ожидания следующей дозы метадона.
Началось все, как обычно, с утра. Я проснулась с чувством головной боли, проклятой после предыдущей ночи. Засунув руку под подушку, я нащупала знакомый контур пакета с метадоном. Ммм, как же приятно тыкнуть свои пальчики в этот пакетик, зная, что скоро я буду на вершине "курительного" мира.
День встал на ноги, и я отправилась в свой "притон" за долгожданным коксом. Стоило мне преодолеть пару длинных улиц, чтобы найти своего чалого дилера. И вот мы, судьбоносно встретились на задворках города. Тада! Я взяла свою порцию кокаина и несколько иксов. Мда, теперь мне точно не сидеть на месте!
Возвращение домой - самое интересное. Я уже чувствовала, как все начинает находиться на своих местах. Включила заветную платиновую пластинку и откинулась на диване. Ощущение расслабленности и блаженства уже начинало охватывать мое тело. Э-эх, как же я обожаю этот состояние!
Марцефаль! Мы все ждем его, дабы окунуться в эйфорию и чувствовать себя свободными от всех проблем. Время идет медленно, словно у самого опиумного мира замедленный тик-так. И вот, в руках нашего главного наркомана появляется наш сладкий груз - метадон. Я нарезаю его на маленькие порции, и мои товарищи принимают свою долю. Каждая зарядка - как маленький счастливый вздох.
И так начинается наш трип. Мы раскидываемся по комнате, сверкая глазами и говоря бредовые фразы, которые только наша тусовка может понять. Эфедрон - настоящий наркотический шерп. Он заставляет нас ощущать себя богами, беззаботно играя со своими судьбами.
Димедрол приносит еще больше спокойствия. Мы все валяемся на диване, словно плитки домино. Музыка гремит в наших ушах, создавая ощущение сияющих огней и магических звездочек. В этот момент ничего другого не важно. Мы в своем прекрасном мире, и он - только для нас.
Со временем эффект начинает спадать. Мы ощущаем тяжесть и усталость. Все тело пронизано теплом и легкостью, но не настолько, чтобы продолжить этот бесконечный бал. Мы с трудом поднимаемся с дивана, словно наши ноги сделались из ваты. Время покинуть этот уютный притон и вернуться в реальность.
Бац, и вот мы уже снова во внешнем мире. Закат солнца встречает нас с нежностью, словно защищая от нашей непутевой жизни. Мы идем по улицам, наблюдая за прохожими, которые ничего не знают о нашей бесконечной борьбе и сладком победном ощущении после каждой новой закладки. Но как же сложно отказаться от этого сладостного соблазна. Ведь в моем понимании, только после трипа я настоящая я - беззаботная, безумно счастливая и свободная душа.
Так что, друзья, если вы когда-нибудь подумаете попробовать этот удивительный мир наркотиков, будьте готовы к тому, что он захлестнет вас с головой. И никогда не забывайте, что есть намного больше вещей на свете, которые могут доставить настоящую радость и счастье, не вредя вашему здоровью.
Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.
Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.
Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.
Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!